|
Електронна бібліотека
Всього матеріалів в бібліотеці: 166 Показано матеріалів: 101-110 |
Сторінки: « 1 2 ... 9 10 11 12 13 ... 16 17 » |
Дe б Кирило не був, що б не робив, скрізь оточала його атмосфера,
густа й своєрідна, що заслоняла багато предметів, наче їх зовсім не було
на світі. Атмосфера гаряча, тривожна, вся - небезпека і боротьба,
вічний упад і підойма, розквіт надії й розпука, почуття сили й знесилля і
безконечно довга дорога, на якій стільки вже полягло... Читати оповідання далі!
|
ЯВА І
Старшина. Хто ж то базіка?
Гершко. Первий — Петро. Він каже, що
замість того, щоб заплатить недоїмку, — я з вами
в кумпанії куповав у мужиків
на громадські гроші хлі'б будущего урожаю з великою уступкою.
Вредний зовсім
чоловік! І так все розказує, наче він там був. Декотрі хазяїни почали забивать
йому баки, то він чуть не бив Дмитра
Завантажити і читати твір повністю |
Власне кажучи, щороку
"Вiдкриття полювання" буває двiчi: першого серпня на птицю, а першого
листопада на звiра, але якось уже - так утрадицiйнилося, що за урочисте,
коли хочете, свято серед мисливцiв вважається перше вiдкриття, коли
пiсля довгої перерви у вас у руках знову улюблена вами рушниця i ви
знову маєте змогу не тiльки, сказать би, поповнити свої продовольчi
ресурси, не тiльки допомогти державi в м'ясозаготiвлях, а й задовольнити
себе як природознавця, природофiла й спортсмена. Читати далі!
|
Перепій на Січі — козаків не збудити Ні дротянкою чорную, ні вогнем гаківниць, Тільки хитрий Підкова, пан отаман сердитий,
Люто люльку спиваючи, спить-не спить горілиць. Потім рвучко на ноги, аж кирея під ноги, По закуренім курені сквапно цупить люльки — Інкрустовані золотом, срібношаті і вбогі, В отаманову шапку все летить залюбки.
Ці — просмалені димом, ці — проварені жаром, Все зав’язує туго в шовковий обрус, Тільки люльку останню з неприхованим жалем Тихо топить в кишені, усміхнувшись у вус. Читати далі!
|
Н А Т А Л К А - П О Л Т А В К А
Опера малороссийская в 2-х действиях
ДЕЙСТВУЮЩИЕ ЛИЦА:
В о з н ы й
Т е г е р в а к о в с к и й.
Г о р п и н а
Т е р п и л и х а - вдова старуха.
Н а т а л к а - дочь ее.
П е т р о - любовник Наталки.
М и к о л а - дальний родственник Терпилихи.
М а к о г о н е н к о - выборный села.Завантажити і читати твір повністю.
|
Дiвча стояло i спiвало, Срiблясту ниточку вело Про те, що радостi замало I зло людинi - всюди зло; Без батька й ненi, в самотинi,
Убогий вичахне обiд, Що тяжко жити сиротинi, I шлях - не шлях, I брiд - не брiд. Читати далі!
|
В хаті
яку хвилину нема нікого; входе Невідомий.
Невідомий. Нікого нема... Охо-хо-х! Трудно теперечки жить на світі. А через чево і
трудно? Через того, що багато розумних понаставало... Усі торгують, а
покупателі только глазами купують, і торговлі нема — один убиток. Так я сібє
видумал новую комерцію: хорошій будет гендель, єжелі удастся... Попробуєм!...
|
Напишу я слово про хату за тисячу верст і за тисячу літ від далеченних
сивих давен аж до великого мого часу всесвітньо-атомної бомби. На Україні й
поза Вкраїною сущу. Білу, з темною солом'яною стріхою, що поросла зеленим
оксамитовим мохом, архітектурну праматір пристанища людського.
Незамкнену, вічно одкриту для всіх, без стуку в двері, без «можна?» і без
«войдите!», високонравствену людську оселю. Бідну і ясну, як добре слово, і
просту, ніби створили її не робочі людські руки, а сама природа, немовби виросла
вона, мов сироїжка в зеленій траві. Читати далі!
|
— Скажи мені, друже,— спитав я армійського хірурга
Миколу Дудка,— ось ти працював на фронті півтора майже року. Ти різав сотні
людей…
— Тисячі,— спокійно поправив мене хірург.
— Тисячі…
Я заплющив очі, намагаючись уявити собі
страждання, зойки тисяч людей, тисячі благальних очей — о, скажіть, докторе,
скажіть!.. |
Все життя Заболотний потім запевнятиме — і, здається зовсім не жартома, — що найнадійніші люди па світі — це діти. Що навіть життям
своїм він завдячує тому славному степовому народцю — хутірським хлопчакам, які
в присмерках знайшли його, повержеіного аса, під якоюсь там заячою кураїною в
степу й па рядні притяглії до хутірця своїм матерям па клопіт...
Завантажити і читати твір повністю
|
|
|