|
|
Електронна бібліотека
У розділі матеріалів: 8
Показано матеріалів: 1-8 |
|
Я знемігся, згорів... Моє серце на попіл зотліло.
Мою душу самотню пожерла гадюка-нудьга,
І, безсилий, хилюсь я, хоч ще молоде моє тіло...
Я знемігся, згорів... Моє серце на попіл зотліло,—
В нім погасла снага.
Читати далі!
|
Я стою на гострій скелі,
Мов маяк в одкритім морі.
Зір мій губиться в просторі,
Що прославсь до неба стелі.
|
Уранці місто загуло,
Розбуджене гудками;
Залізо, камінь, мідь і скло
Озвались голосами.
І знов живе, лютує звір
Стотисячоголовий!
Його життя — кип’ячий вир,
Жахливий і чудовий.
Читати далі!
|
Чолом тобі, синє, широкеє мореї
Незглибна безодне, безмежний просторе,
Могутняя сило - чолом!
Дивлюсь я на тебе і не надивлюся,
Думками скоряюсь, душею молюся,
Співаю величний псалом.
Читати далі!
|
Серце музики спинилось...
Чуєте - серце музики!
Серце, що ритмами билось,
Вже заніміло навіки.
Ох, як те серце любило -
До нестерпучого болю!
Як воно тяжко боліло
За Україну, за волю...
Читати далі!
|
Коли в монастирях був папірусу брак,
Ченці з рукопису старе письмо змивали,
Щоб написати знов тропар або кондак,
І палімпсестом той рукопис називали.
Читати далі!
|
— Дивись, коханий мій, дивись —
В моїх очах весна!
Казала так мені колись
Красуня чарівна.
Читати далі!
|
Має крилами Весна
Запашна,
Лине вся в прозорих шатах,
У серпанках і блаватах...
Сяє усміхом примар
З-поза хмар,
Попелястих, пелехатих.
Читати далі!
|
|
|
