|
|
Електронна бібліотека
Всього матеріалів в бібліотеці: 166
Показано матеріалів: 91-100 |
Сторінки: « 1 2 ... 8 9 10 11 12 ... 16 17 » |
 Кохати — нові землі відкривати,
Нюанси свіжі і відтінки нові.
Кохати — це щомиті дивуватись,
Це — задихатись з подиву — любові.
Читати далі!
|
 Гори багрянцем кривавим спалахнули,
З промінням сонця західним прощаючись,—
Так моє серце жалем загорілося,
З милим, коханим моїм розлучаючись.
Читати далі!
|
 І день не день, і йде не йде,
А літа стрілою
Пролітають, забирають
Все добре з собою.
Окрадають добрі думи,
О холодний камінь
Розбивають серце наше
І співають амінь,
Амінь всьому веселому
Од нині до віка.
Читати далі!
|
По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.
Стан високий, лист широкий —
Нащо зеленіє?
Кругом поле, як те море
Широке, синіє.
Читати далі!
|
 Це було давно. Це було тоді, як нашу землю
шарпали турки й татари, а гетьмани українські ходили з козацтвом
одбиватись од ворогів.
Тоді на Волині було невеличке село. Воно
заховалося в улоговині. Круг його були ліси. В селі жили прості люди
хлібороби. Якби не татари, то їм жити було б непогано. А то часто й
густо набігали татари. Вони грабували, палили й руйнували села.
Читати оповідння далі!
|
 Тулуб, одягнутий у розкiшну франтовиту дорогими прикрасами одiж,
величався перед Головою i дорiкав їй тим, що на неї й десятої частини не
припадає того багатства, яке має вiн.
Читати далі!
|
У давнину, коли ще черепахи вчилися в орлів літати, молодий Жайворонок
сидів недалеко від того місця, де одна зі згаданих черепах, як у байці
мудрого Езопа розповідається, навчаючись літати, впала з великим шумом і
грюкотом на камінь.
Читати далі!
|
 Іван Федорович Драч — український поет, перекладач, кінодраматург,
громадсько-політичний діяч. Народився 17 жовтня 1936р. в селі Теліжинці
на Київщині. Закінчив середню школу в місті Тетіїв, працював
учителем. В 1957 — 1962 роках навчався на філологічному факультеті
Київського університету, згодом працював у редакції письменницької
газети «Літературна Україна».
Читати далі!
|
Дмитро Васильович Павличко народився 28 вересня 1929 р. в селі
Стопчатові на Івано-Франківщині в багатодітній селянській родині.
Початкову освіту майбутній поет здобув у польській школі села Яблунів.
Вчився у Коломийській гімназії та радянській десятирічці, а 1948 року
вступив до Львівського університету. Студентом він очолював
літературну частину Львівського театру юного глядача. 1953 року Д.
Павличко вступив до аспірантури, досліджував сонети І. Франка, але
невдовзі залишив наукову роботу.
Читати далі!
|
 Марія Олександрівна Вілінська (у першому шлюбі – Маркович, у другому –
Лобач-Жученко; літературний псевдонім – Марко Вовчок) народилася 10
грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Орловської губернії у
дворянській сім’ї. Навчалась у приватному пансіоні в Харкові, жила в
Орлі у своєї тітки як вихователька її дітей. Узявши шлюб з
українським фольклористом та етнографом О. Марковичем, жила в
Чернігові, Києві, Немирові. Незабаром виїхала до Франції, оселилась у
Парижі.
Читати далі! |
|
|
