|
|
Електронна бібліотека
У категорії матеріалів: 8
Показано матеріалів: 1-8 |
|
Сортувати по:
Даті ·
Назві ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
 Був
такий славнозвiсний орнiтолог Мензбiр, який на пiдставi багатолiтнiх
спостережень i наукових дослiджень остаточно визначив, що дикi качки,
крiм базару, водяться ще на лугових озерцях та по очеретах i тихих-тихих
плесах, по рiчках-колисках смарагдової Батькiвщини нашої радянської…
Читати далі!
|
Сива-сивезна старовина...
Отоді
ж таки, як жила-була на світі Атлантiда, гонів із сотню за Атлантiдою,
трішки вбік, праворуч, була друга казкова країна, що мала чудернацьку
трохи назву Чукрен..
3валась так та казкова кpaїнa через те, що її населення, люд, тобто, її Божий, завжди чухався.
Читати далі!
|
В одному колгоспi, одного району, одної областi трапилася страшна пригода... У нiч пiд Новий рiк щось украло в тому колгоспi сторожа! Був сторож, i як язиком його злизало. У тому колгоспi по штату всього тiльки 18 сторожiв... Не вiсiмдесят, а всього тiльки вiсiмнадцять. Сторожi мiж собою живуть тихо, мирно, у згодi та злагодi.
Читати далі!
|
Власне кажучи, щороку
"Вiдкриття полювання" буває двiчi: першого серпня на птицю, а першого
листопада на звiра, але якось уже - так утрадицiйнилося, що за урочисте,
коли хочете, свято серед мисливцiв вважається перше вiдкриття, коли
пiсля довгої перерви у вас у руках знову улюблена вами рушниця i ви
знову маєте змогу не тiльки, сказать би, поповнити свої продовольчi
ресурси, не тiльки допомогти державi в м'ясозаготiвлях, а й задовольнити
себе як природознавця, природофiла й спортсмена.
Читати далі!
|
Як ви пишете?
З такими
запитаннями частенько звертаються слухачі до всіх письменників мало не
на всіх літературних вечорах, де письменники читають прилюдно свої
власні твори.
Звертаються з такими запитаннями вони й до мене.
Читати далі!
|
Дуже рано починалася за старих часів професійна на селі освіта.
Тоді
вона починалася, коли Ванька або Одарочку було вже «одлучено» і коли
Ванькові або Одарочці сорочка підіймалася вище того місця, про яке ви
зараз не думаєте, і зав'язувалася вузлом на спині.
— Щоб не закаляло! А то воно в мене, вибачте, на втори слабеньке.
Читати далі!
|
Давно-давно це було.
Було це за тих часiв, про якi старi нашi люди, жартувавши, казали:
"Було це за царя Опенька, як була земля тоненька!"
А тодi таки справдi був цар, хоч i звався вiн не Опеньком, а Миколою, i
були на нашiй землi пани помiщики та капiталiсти.
Читати оповідання далі...
|
Сидить дiд Свирид на колодках. Сидить, стружить верболозину.
- Як дiла, дiдусю? Драстуйте!
- Драстуйте! Дiла? Дiла - нiчого! Дiла, як казали отi песиголовцi, - гут!
- I по-нiмецькому, дiдусю, навчились?
- Атож. У соприкосновенiї з ворогом був, - от i навчився.
- I довго, дiдусю, соприкасалися?
Читати далі!
|
|
|
