|
|
Реферати, шкільні твори, конспекти, білети, к/р та іншеГоловна
Хтось ударив без жалю по серці моїм,—
І забилося серце в вогні золотім...
І посипались іскри ясні,
І в дзвінкі обернулись пісні.
Зачаровані
муз
...
Читати далі »
|
Письменник — громадянин, великий гуманіст і правдолюбець Михайло
Коцюбинський — подарував нашому народові неоціненну художню спадщину —
сповнені світлих ідей, мистецьки неперевершені твори. Читаючи сторінки
незабутнього творця краси і добра, мислителя, шукача правди, ми
схиляємося перед його громадською мужністю і щедрістю серця, що
розкриваються для людського горя, «як квіта для роси».
Незабутні дні, проведені серед смерекових лісів і гомінливих річок
Гуцульщини, спонукають письменника створити прекрасну пісню про кохання —
повість «Тіні забутих предків». Ця перлина української літератури
пропонує заглибитись у чарівний світ величезної й таємничої природи
Карпат, допомагає збагнути своєрідний характер гуцулів — цього
оригінального народу з багатою фантазією, що створив безліч прекрасних
...
Читати далі »
|
(за романом Ю. I. Яновського "Вершники”)
Новелу "Подвiйне коло” iз роману Ю. Яновського "Вершники” можна назвати ще одним
"листом у вiчнiсть”. Про що цей лист? Насамперед, про трагедiю людськоï душi,
що переступила святi закони Господнiх заповiдей i вчинила непрощенний грiх
Ї братовбивство.
Довгий час радянська лiтературознавча критика водила нас манiвцями навкруг цього
самобутнього роману, трактувала його як твiр, пройнятий пафосом героïки
громадянськоï вiйни. Сьогоднi ми маємо змогу поглянути на це художнє полотно
з позицiй гуманiзму, людяностi, народноï моралi й етики.
Нас вражає початок роману
Ї незвичайний i страшний водночас. У кривавий вир подiй громадянськоï вiйни
вводить нас новела "Подвiйне коло”. Явище братовбивчоï вiйни саме по собi
...
Читати далі »
|
Ти весь у слові, як у сповиткові,
З колиски до калини при горбі™
І вже коли ти помиливсь у слові,
Вважай, що помилився у собі.
Б. Олійник
Чому ми знову й знову звертаємося до проблеми мовної ситуації в Україні? Бо ця проблема склалася історично, а розв'язувати її
доведеться саме нам. І поставитися до цього завдання слід украй серйозно.
У наш час якось стало дуже популярно й престижно кричати з усіх
трибун про українську самобутність, про співучу українську
...
Читати далі »
|
Добро і зло — одвічні дві сили, що змагаються за владу у світі, але жодна з них не може перемогти, тому світ і існує досі.
Але це висока патетика, а у звичайному людському житті все, з одного
боку, виглядає значно простішим, а з другого, виявляється значно
складнішим.
Інколи людині ду*же важко відчути, де пролягає межа між добром і
злом. Наприклад, тепер у світі багато сперечаються про евтаназію —
штучне переривання життя людям, які дуже страждають від хвороби. Людей,
які з милосердя вчиняють це, засуджують за законом. Але чи є евтаназія
злом? До цього різні люди ставляться по-різному. Одні вважають, що не
можна змушувати страждати хвору людину, якщо у неї вже немає сил жити.
Інші ж стверджують, що вирішувати долю людини не може інша людина, це
справа долі, Бога, але ні в якому разі не людська. І в одних, і в інших є
слушні докази їхньої правоти. І можна погодитися з цими доказами, однак
у кожному конкретному випадку
...
Читати далі »
|
Живи, Україно, живи для краси,
Для сили, для правди, для волі!
Шуми, Україно, як рідні ліси,
Як вітер в далекому полі.
О. Олесь
Недаремно розпочинаю я свій твір словами Олександра Олеся.
Адже для кожного, хто вважає себе українцем, назва нашої країни є
святинею, національним скарбом. З'явилася ця назва вже дуже давно, ще у
XIV столітті, і стала ознакою нашої національної приналежності, нашої
гордості й слави. Усі найкращі дочки й сини України протягом століть
мріяли про її незалежність, віддавали всі свої сили й прагнення в ім'я
...
Читати далі »
|
Без минулого немає майбутнього. Якщо прийняти це за iстину, то життя
селян, так яскраво змальоване I. Нечуєм-Левицьким у повiстi «Кайдашева
сiм’я», становить великий iнтерес. А ще як врахувати, що у багатьох iз
нас корiння роду тягнеться саме з села. Життя сiльських трудiвникiв
споконвiку пiдпорядковувалося хлiборобському цикловi — оранцi, сiянню,
жнивам, возовицi, молотьбi. I саме за такою щоденною роботою ми бачимо
Кайдашiв. Не сидiли вони без дiла i тодi, коли справлялися зi своїм
урожаєм — йшли працювати на панське поле за снопи. Крiм того, старий
Кайдаш був добрим стельмахом i робив вози та iнший сiльськогосподарський
реманент. За це його поважали, як i кожного гарного майстра.
...
Читати далі »
|
Історична тема в нашій літературі - це незабутні сторінки української
історії. Письменники України у різні часи і епохи оспівували історичні
події, їх героїв - мужніх українських ватажків.
У романі І. Багряного "Тигролови"
реалістично описано події часів сталінщини, бо самому письменникові
довелося пережити і насильницьку колективізацію, і голодомор, і
репресії. Письменникові поталанило - він вирвався із сталінського пекла,
опинився в еміграції. І. Багряний вважав своїм обов'язком розповісти
всьому світові правду про цей час.
...
Читати далі »
|
Багато оповідань Борис Грінченко
присвятив надзвичайно важкому життю селян. Оповідання «Без хліба»
викликає у нас глибоке і щире співчуття до селянина, який, рятуючи
близьких йому людей від голодної смерті, змушений красти
зерно. У жахливих умовах жила сім'я Петра — головного героя оповідання.
Хата стояла поганенька, худоби не було, і вже третій тиждень, як
закінчились усі харчі.
Не було навіть борошна, щоб зробити перепічки. Бідна дитинка, яку
матері нічим було годувати, заходилася від плачу.
...
Читати далі »
|
|
|
Календар
| « Травень 2024 » | | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | | | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
|
