|
Борис Дмитрович Грінченко - видатний український письменник і вчений, критик,
мовознавець, освітній і громадський діяч кінця XIX-початку XX століття. Його
шанували І. Франко, М. Коцюбинський, Леся Українка, П. Грабовський та інші
видатні сучасники.
Б.Д. Грінченко народився 9 грудня
1863 р. на хуторі Вільховий Яр на Харківщині, тепер Сумської області у родині
відставного офіцера із збіднілих дворян. Сім'я володіла 19 десятинами землі,
переважно лісу, та водяним млином. Батько добре знав українську мову, але
спілкувався нею тільки з селянами, дома ж розмовляли тільки російською. Але
хлопчик змалку полюбляв слухати мелодичну, поетично-лагідну рідну мову. Грамоті
він навчився
в сім'ї і досить рано - перечитав все, що було в батьківській бібліотеці і під
впливом прочитаного почав писати вірші.
У 1874 р. поступив до Харківської
реальної школи. В цей час формується суспільно-політична позиція Б.
Грінченка-юнака, його тяжіння до революційного народництва. Варто згадати, що
Харків був одним з найбільших центрів антицаристської діяльності народників.
Саме тоді, під впливом
"Кобзаря" він починає збирати та записувати почуті пісні, легенди,
казки та ін. фольклорні матеріали. "Першими вчителями літературними"
Б. Грінченко називає В. Скотта, Д. Байрона, В. Гюго, О. Пушкіна, М. Некрасова,
О. Кольцова. Саме вони сприяли формуванню вольового характеру письменника.
29 грудня 1879 р. 16-річного
юнака було заарештовано за "чтение и распространение" забороненої
книжки С. Подолинського "Парова машина". Як наслідок - йому було
заборонено навчатись в вищих учбових закладах.
Після року заслання на батьківському хуторі Б. Грінченко повертається до
Харкова в пошуках роботи. У невимовно скрутних матеріальних умовах, зароблених
репетиторством, він старався якось існувати, ще й наполегливо працювати над
собою, готуючись до екстернату у Харківському університеті на народного
вчителя.
У 1881 р. він успішно склав
екзамен . А злигодні, усілякі труднощі переніс мужньо, заглушаючи їх самоосвітою,
книгами та поезією. Не кожний був здатний на таке. Народницькі ідеї полонили
душу юного поета і педагога, і він із запалом кинувся у вир громадських справ,
продовжуючи вперто вдосконалювати свої знання з історії рідного краю, мови,
культури.
Завантажити реферат у повному обсязі (ілюстрований)
|
