Для вчителя: Г. Тютюнник. "Зав'язь" , "Три зозулі з поклоном - 25 Квітня 2011 - Реферати, шкільні твори, конспекти, білети, к/р та інше - Українська література-навчальний портал
Вівторок, 06.12.2016, 12:15
Вітаю Вас Гість | RSS

Видання знань "Українська література"

Наше опитування
Якій країні належить творчість М.В.Гоголя
Всього відповідей: 10708
Форма входу
Рубрики сайту
Спільнота ВК
Реклама

Украинская Баннерная Сеть
Пошук

Реферати, шкільні твори, конспекти, білети, к/р та інше

Головна » Для вчителя: Г. Тютюнник. "Зав'язь" , "Три зозулі з поклоном
Для вчителя: Г. Тютюнник. "Зав'язь" , "Три зозулі з поклоном

Мета: поглибити поняття про новелу, удосконалювати навички учнів аналізувати прозові твори малих жанрів, усвідомити ідею творів, виховувати в учнів доброту, уміння співчувати та співпереживати, вдячність письменнику за його чудові твори.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: портрет письменника, його твори.

Хід уроку

І Мотивація навчання

Оголошення теми, мети та завдань уроку

Клас поділений на групи:

І група - працювала над спостереженнями за Миколою,

ІІ - група - за Сонею, ІІІ - група - працювала з усною народною творчістю.

ІІ Актуалізація опорних знань

Запитання до учнів

  • -Що таке новела?
  • -Хто з українських письменників звертався до цього жанру? ( М. Коцюбинський, В. Стефаник, Г. Косинка, Г. Тютюнник)

ІІІ Сприйняття й засвоєння нового матеріалу

1.Слово вчителя.

Григір Тютюнник - людина великого серця. Для нього ідеалом завжди були " доброта, самовідданість і милосердя людської душі"... Герої його творів звичайні люди, чуйні й добрі, з щедрою душею, здатні на глибоке, вірне кохання. Більшість творів письменника - новели. Та в цих невеликих оповіданнях талановитий письменник створив колоритні - незабутні образи простих людей.

2.Аналіз новели "Зав'язь"

  • -Як ви розумієте назву новели? (Назва новели символічна. Навесні Микола з Сонею побачили зав язь на деревах, а між хлопцем і дівчиною теж відбувається зав язь - народження кохання).
  • -Як народжується кохання? Своїми спостереженнями з нами поділяться учні.

Учень.

-Я спостерігав за Миколою. Микола - юний герой оповідання, що живе з дідом Лавріном по сусідству з дівчиною Сонею. Між Миколою й Сонею народжується кохання, хоч Миколці це почуття ще не знайоме. Але він з трепетом приймає його. Відчувається, що він жадає бачити Соню, тому так старанно готується до зустрічі з нею: "нап яв нову сорочку і чубчика на голові прислинив, носовик полив одеколоном". Здалеку помічає "маленьку білу постать". І Миколці здається, що він ширшає в плечах, твердішає в ході, але від хвилювання втрачає голос. Миколка з Сонею лізуть з кручі в чорну холодну прірву. Коли у небі сягнула заграва, і повиднішало, Миколці стало добре видно Сонині очі, такі дивні, які "наче злякані, а й сміються". І від цього у хлопця починають терпнути ноги і стають, як мотузяні. Миколці так хочеться поцілувати Соню, але він стримує себе, бо боїться , що дівчини за це дасть "у пику". А коли, вилазячи з прірви на гору, Миколка чує шепіт Соні:" Миколко, а я?", то від того шепоту у хлопця паморочиться голова, а серце починає калатати, як дзвін.
Миколка стрибає вниз, хапає дівчину за плечі й з розгону цілує в холодну хустку, і майже виносить Соню вгору на руках.
А в природі відбувається диво: листя в садках тільки проклюнулось, тому в гіллі рясно миготять срібні, мов роса, про зеленуваті крапельки: то зав язь майбутнього плода. Так і в Миколки з Сонею зав язується кохання, тобто народжується світле почуття, що зветься коханням.

Учениця.

-А я спостерігала за Сонею, що відчувала вона, чекаючи Миколку, своє перше кохання. Це почуття вже знайоме мені, тож я розумію Соню. Як затишно й приємно стало дівчині, коли зустрічає Миколку. Міцно взявши його під руку, відчуває його парубоцьку силу і в той же час зніяковілість. Соня тримається впевненіше з Миколку, але, коли він першим вилазить із прірви на гору, вона жалібно шепоче: "Миколко, а я?". І коли хлопець виносить дівчину на руках, Соні приємно й радісно. Їй хочеться бути лагіднішою, турботливішою, тому вона горнеться до його плеча й запитує, чи не змерз. А милуючись зав яззю, що схожа на намисто, каже, що якби їй таке намисто, то ніколи не знімала б його. І коли Миколка обіцяє їй купити таке, вона згодна вишивати для нього "сорочки, кращі, ніж у лавці". Соня така щаслива, вона "потихеньку, обома долонями, нахиляє до себе голову Миколки і шепоче: "В сто раз кращі .... милий..... в тисячу!"
І від цих слів Миколка вже нічого не бачить, і нічого не чує.
Отак між Сонею і Миколкою народжується зав язь - перше кохання. Хочеться, щоб вони пронесли це світле почуття протягом усього життя.

Учитель.

-А чи розуміє дід Лаврін почуття Миколки? (Так, розуміє, хоч на адресу Миколки посилає насмішки. Але цим він намагається підготувати хлопця до життя)

Учитель. Кохання - це прекрасне почуття. Воно залишає слід на все життя. Але приходить воно до кожного по-різному. В. Вінниченко сказав: "Кохання приходить зразу, в один момент, і може одійти з такою ж раптовістю і несподівано. Любов приходить помалу, "приходить непомітно, стає господинею і одходить трудно, з муками, з смертю".

Та в житті буває, що ні муки, ні страждання не можуть затьмарити світле почуття. Отож, познайомимось з героями новели "Три зозулі з поклоном".

Після заголовка читаємо: "Любові всевишній присвячується".

(Учні читають вголос новелу і відповідають на запитання)

Учитель.

Скільки горя й смутку у творі. Які нелегкі долі героїв. І над усім цим возвеличується земна любов. Чиста, щира, безкорисна й безнадійна.

-Хто ж з героїв здатний на таке високе почуття?

Зачитати рядки на підтвердження.

  • -Що відчував до Марфи Михайло?
  • -Якими рисами наділив його автор?
  • -Що розповідав Михайло про своє життя в "Сибірі неісходимій"?
  • -Хто в новелі наділений милосердям, здатністю розділити чужий біль, як власний?
  • -Який біографічний момент у новелі? (Батька Григорія Тютюнника як ворога народу було заарештовано в 1937 році. Із Сибіру батько так і не повернувся. Родина не отримала навіть відомостей про дату смерті й місце поховання.)
  • -які символи використані у творі? (Група учнів мала домашнє завдання: прочитати народні пісні, у яких використано образ зозулі, слово "три").

Учениця.

-Народ створив багато пісень, в яких присутній образ зозулі. Це такі пісні: "Прилетіла зозуленька", "До Петра зозулі да кувать, да кувать", "Ой летіла зозуленька все вгору та вгору", " Ой петрівочка минається, сива зозуленька ховається" та інші. У всіх цих піснях зозуля - це символ туги, смутку.

Учитель.

-А як ви пояснюєте три зозулі?

Учень.

-Число три в народній творчості дуже поширене: у казках ("Мудра дівчина", "Названий батько"), у думах ( "Бідна вдова і три сини", " Дума про втечу трьох братів з города Азова, з турецької неволі"), у піснях ("Ой у полі три криниченьки", "Ой летять галочки да у три рядочки"). Можливо, у Григора Тютюнника це три долі: Марфи, Михайла, Софії, можливо, Михайло, передаючи Марфі "Три зозулі з поклоном, бажає їй душевного спокою, щастя, любові. Я вважаю, що слово три - символ щастя. А ще через усю новелу проходить образ сосни. Він є символом рідного житла.

3. Клас поділяється на групи.

І група досліджує художню майстерність Григора Тютюнника, показує вміння використовувати тільки необхідні слова, влучні художні засоби.

("Сидить на поріжку, обриває пелюстки на ромашці, шепочучи: " Є - нема, є - нема, є ...." Порівняння, епітети.

" А Марфа біжить на роботу, птахою летить, щоб дов'язати до вечора свої шість кіп, і вітер сушить - не висушить сльози у її очах".

"Сокіл був, ставний такий, смуглий, очі так і печуть, чорнющі".

"Сині Марфині очі запливають слізьми і сяють угору..."

" Карпо (чоловік Марфи) тьопає (їсть) як за себе кидає..."

"Товстопикий був, товстоногий. І рудий ... . Як стара солома. Марфа проти нього перепілочка ... а сльози в очах - наче дві свічечки голубі ..." тощо.

Отже, автор уміє добирати тільки необхідні слова, влучні художні засоби.

ІІ група. Скласти розповідь від імені героїв новели (можна у формі листа).

Розповідь від імені Марфи.

Любий Михайло! Як я кохаю тебе. Я відчуваю кожний твій крок, рух, твоє дихання. Усе моє єство, кожна моя клітинка належить тобі, хоч знаю, що не мою ніякої надії на своє кохання, бо ти чоловік іншої жінки, батько рідного сина. Та впевнена в тому, що ніхто тебе так не відчуває, як я. Страждаю, мучусь, але я щаслива, що кохаю тебе. Не можу передати словами, що я відчуваю, знаючи, що ми в далекому Сибіру. Так хочеться полегшити твоє життя, тож думкою, душею я завжди поруч з тобою. Я з нетерпінням чекаю твоїх листів, хоч вони не для мене. Щодня бігаю до пошти, щоб першою дізнатись, чи є від тебе лист. А тоді благаю листоношу, щоб дозволив потримати в руках твого довгожданого листа. Я ніби відчуваю тепло твоїх рук, плачу від радості, пригортаю листа до грудей, цілую зворотну адресу - і мені стає легше, бо це надає мені сили для життя й любові. Дякую тобі, любий, за те , що відчуваєш, як ходить коло тебе моя душа.
Тетяна П.

ІІІ група. Твір-розповідь від імені Михайла.

ІV група. Твір-розповідь від імені Соні.

Бажаючі складають замість твору вірш за цим сюжетом і лексикою.

Зразок вірша.

Три зозулі з поклоном
( за новелою Г. Тютюнника)
Кохання - це велике почуття.
Не кожному дано його пізнати.
Від нього іноді залежить сенс життя,
Хоча цього не хочеш визнавати.
Воно дає натхнення й сили,
Здаються люди всі і добрі, й милі,
Така приходить жага до життя,
Що забуваєш негаразди нашого буття.
Тендітна, молода, струнка, немов тополя,
"Маленька" Марфа у житті багато знала горя,
А серце мала таке велике й щире,
Що безнадійную любов в собі таїло.
Самій лиш дев'ятнадцять порівнялось,
Як в зрілого чужого чоловіка закохалась.
Усім єством і кожною клітинкою своєю
Михайла відчувала всією душею.
І знало все село про цю любов безмежну,
Й поштар Левко був з нею обережний.
І син Михайла, і Михайлова дружина мила -
Всі дивувались, що кохання - така велика сила.
Поруч з Михайлом Марфи душа нещасна,
Яку він відчуває неймовірно ясно.
Із "несходимої" Сибірі три зозулі їй з поклоном посилає,
Чи долетять вони, чи ні - не знає.
А у селі дружина Соня й син чекають,
Що не повернеться Михайло, того не знають.
А під вікном сосна шумить,
Про що вона із вітром гомонить?

5 Перевірка робіт учнів

V Підсумок

Учитель.

-Який же ідейний зміст твору? (Утвердження добра, гуманізму, уславлення великої любові - найсильнішого почуття, даного Богом).

VІ Оцінювання.

VІІ Домашнє завдання

Хто не закінчив твір на уроці, закінчити вдома. Група готує біографію В. Стуса.

Джерело: uroki.net

Категорія: Для вчителя
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Календар
«  Квітень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Бібліотека
Реклама

Украинская Баннерная Сеть


Украинская Баннерная Сеть
Друзі сайту
Реферати українською мовою скачати безкоштовно
Додай в нотатки