|
Реферати, шкільні твори, конспекти, білети, к/р та іншеГоловна » Твір: Висока моральність селянина-бідняка (за оповіданням Б. Д. Грінченка «Без хліба»)
Твір: Висока моральність селянина-бідняка (за оповіданням Б. Д. Грінченка «Без хліба») |
Багато оповідань Борис Грінченко
присвятив надзвичайно важкому життю селян. Оповідання «Без хліба»
викликає у нас глибоке і щире співчуття до селянина, який, рятуючи
близьких йому людей від голодної смерті, змушений красти
зерно. У жахливих умовах жила сім'я Петра — головного героя оповідання.
Хата стояла поганенька, худоби не було, і вже третій тиждень, як
закінчились усі харчі.
Не було навіть борошна, щоб зробити перепічки. Бідна дитинка, яку
матері нічим було годувати, заходилася від плачу. Що робити селянинові?
Де взяти борошна?
У кого позичити? Нема в кого. У сусідів теж скрута, а багатії — не
дають, бо це вже не перша позичка. Доведений до відчаю, селянин вирішує
вкрасти трошки зерна.
Йому поталанило виконати свій задум спокійної без свідків. Вдома
з'явився хліб, але зіпсувалися добрі стосунки між ним і дружиною.
Петрові здавалося, що «загинуло його щастя ... а воно ж було колись,
було навіть тоді, як голод їх мучив». Селянина мучило сумління: чи вірно
він вчинив? З одного боку, в нього не було вибору, з іншого, він став
злодієм. Горпина теж розуміла, що злочин, який скоїв її чоловік, був
єдиною можливістю вижити, але вона не погоджувалася з таким способом
вирішення питання. У неї було дуже розвинене почуття людської гідності,
незважаючи на те, що зростала вона в бідній селянській сім'ї. «Краще б я
з голоду вмерла, ніж це сталося», — каже вона чоловікові. Петро і так
не знаходив собі спокою, хоч крадіжку ніхто не помітив. «І що більше він
думав про це, то все дужче хотілося йому все розказати, крикнути: «Це я
вкрав!»
Зізнавшись односельцям у своєму злочині, Петро враз відчув себе
краще: він наче скинув зі своїх плечей оті три мішки, які важким тягарем
лежали на його душі. Громада нічого не зробила Петрові, бо «не розумом,
а якось серцем почула, як він міг дійти до такого діла». І знову в його
оселі усміхнулося щастя, бо Горпина вибачила все, і вони стали жити, як
жили раніше.
На прикладі Петра, Горпини, селянської громади автор доводить, що
селянин людина працьовита і чесна. Борис Грінченко з любов'ю і повагою
описує селян, їхні стосунки і пишається їхньою моральною чистотою. Джерело: ukrtvory.com.ua
|
Категорія: Шкільні твори |
|
|