Простір і час взаємозалежні й взаємозумовлені. "Ми не знаємо жодного явища в природі, яке не посідало би частини простору і частини часу", — пише В.Вернадський. Інший дослідник С.Бабушкін, роз¬глядаючи проблему: "Що пов'язує простір і час у мис¬тецтві?", наводить слова Ж.Гюйо: "Спробуйте уявити собі час як такий? Ви досягнете цього лише тим, що уя¬вите собі простір. Ви будете змушені розташувати пос¬лідовні явища в одну пряму лінію, вмістити одне явище в одній точці лінії, інше — в другій. Одне слово, для то¬го, щоб уявити собі час, ви викличете ряд просторових образів". Тому О.Ухтомський запроваджує в науковий обіг термін "хронотоп" на означення часопростору. Для світосприйняття художнього твору ним уперше ско-ристався М.Бахтін. На його думку, хронотоп — це "сут¬тєвий взаємозв'язок часових і просторових відносин, художньо освоєних у літературі..." Злиття часопросторових прикмет "забезпечує естетично довершене цінніс¬не пізнання людини й евіту".

В основі ж написання будь-якого художнього твору на історичну тему лежать два фактори: фактор худож¬нього вимислу і фактор правдивості зображуваного. Тому, відтворюючи становище Гетьманщини на початку XVIII ст., Б.Лепкий базує художній часопростір повісті "Мотря" на реальній історичній ситуації. І хоча хроно¬логічні рамки змальованого обіймають 1706-1707 ро¬ки, автор не обмежується лише цим періодом.

Саме тому він прагне віддати належне усім 20-ти ро¬кам гетьманування Івана Мазепи. Адже увійшов цей пе¬ріод у історію як "періклів вік розвою України" (Ю.Іван-ченко) або як "золота доба" (Д.Дорошенко). Мазепа поклав край Руїні, яка остаточно знесилила Українську козацьку військову державу, стабілізував життя народу, дбав про освіту і культуру, розбудовував церкви, укріп¬лював міста. То був час загального добробуту україн¬ців. Відгомін його знаходимо в повісті у величезному хронотопі побутовості.

Завантажити реферат у повному обсязі, формат doc

Джерело: br.com.ua