|
|
Електронна бібліотека
Василь Стефаник: Амбіції
Ти будь у мене тверда, як небо осіннє уночі. Будь
чиста, як плуг, що оре. Будь мамою, що нічков темнов дитину хитає та
тихонько-тихонько приспівує до сну. Вбирайся, як дівчина раненько
вбираєся; як виходить до милого, ще й так вбирайся. Шепчи до людей, як
ярочок до берега свого. Грими, як грім, що найбільшого дуба коле і
палить. Плач, як ті міліони плачуть, що тінею ходять по світі. Всякай у
невинні душі, як каплина роси у чорну землю всякає. Біжи, як нам'єтності
мої, що їх більше батогів жене, як сонце проміння має, біжи та лови
чужі нам'єтності та сплітайся з ними. Як знеможеш, то сядь на вербу та
дивися на спокійний став.
Така будь, моя бесідо!
Додав на сайт: Антон Салюк
|
| Коментарі: 0
|
|
|
