Електронна бібліотека

Дмитро Павличко: Голгофа

Це страшно, як людину розпинають,

Не йнявши віри їй, що Бог вона;

Плювками прибивають до хреста

Невинну душу, генієм пойняту.

А ще страшніше, як знімають ката

З охрестя справедливої ганьби,

Навколішки стоять довкруг мерця

І ждуть в мольбах, що він от-от воскресне..

Одна голгофа споконвік була:

Розбійник і творець висіли поруч,

І в темряві не розрізняли їх.

Та ми повинні бачити при світлі,

Де вбитий Бог, а де всесвітній хам,

Що перед смертю розпинав народи.

Додав на сайт: Кирил Андрійченко

Коментарі: 4

Розділи

Різні твори [9]

Бібліотека

Друзі сайту

Додай в нотатки

Видання знань "Українська література"