|
Електронна бібліотека
Всього матеріалів в бібліотеці: 166 Показано матеріалів: 11-20 |
Сторінки: « 1 2 3 4 ... 16 17 » |
«Гарт», союз
українських пролетарських письменників, організований в 1923 Василем
Елланом-Блакитним до якого увійшли відомі на той час письменники В.
Еллан-Блакитний, І. Кулик, В. Сосюра, В. Поліщук, М. Йогансен, П. Тичина. О.
Довженко, М. Хвильовий та інші. Читати далі>>>
|
Арфами, арфами —
золотими, голосними обізвалися гаї
Самодзвонними:
Йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена. Читати далі!
|
Був
такий славнозвiсний орнiтолог Мензбiр, який на пiдставi багатолiтнiх
спостережень i наукових дослiджень остаточно визначив, що дикi качки,
крiм базару, водяться ще на лугових озерцях та по очеретах i тихих-тихих
плесах, по рiчках-колисках смарагдової Батькiвщини нашої радянської… Читати далі!
|
Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись.
Читати далі!
|
Це страшно, як людину розпинають,
Не йнявши віри їй, що Бог вона;
Плювками прибивають до хреста
|
Як виросту — збудую хату, На хаті колесо приб'ю, А там я поселю крилату Лелечу клекітну сім'ю. Нехай розводиться, гніздиться
По всіх деревах і хатах. Нехай мені щоночі сниться, Що я літаю, наче птах.
|
Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа? Читати далі!
|
Боже, нашими ушима
Чули Твою славу,
І діди нам розказують
Про давні кроваві
Тії літа; як рукою
Твердою Своєю
Розв’язав Ти наші руки... Читати далі!
|
Світе тихий, краю милий,
Моя Україно,
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
Чи ти рано до схід сонця
Богу не молилась,
Чи ти діточок непевних
Звичаю не вчила? Читати далі!
|
Вечірній сон закоханого літа
і руки, магнетичні уночі.
Вродлива жінка, ласкою прогріта,
лежить у літа осінь на плечі.
Дозріла пристрасть до вогню і плоду.
Пашить вогнем на млосному щаблі.
І торжествує мудрий геній роду
всього живого на живій землі.
Читати далі!
|
|
|