|
Електронна бібліотека
Микола Вороний: До моря
Чолом тобі, синє, широкеє мореї Незглибна безодне, безмежний просторе, Могутняя сило - чолом! Дивлюсь я на тебе і не надивлюся, Думками скоряюсь, душею молюся, Співаю величний псалом.
Міцне, необорне!.. Ні грому, ні хмари Не страшно тобі, не боїшся ти кари - Само собі виший закон. Звабливе, розкішне!.. В тобі й раювання, І мрія солодка, і втіха кохання, І любий та лагідний сон.
Прийшов я до тебе змарнілий та бідний, Проте не чужий, але близький та рідний, Тобі-бо віддавна я свій, - І ось я з тобою душею зливаюсь, В просторі блакитнім на хвилях гойдаюсь, Втопаю в безодні твоїй!..
Як ти - неосяжне, хитке, таємниче, Як ти - чарівливе, як ти - бунтівниче, Така ж і душа у співця; Тому і до тебе вона так прихильна. Що пут і кайданів не зносить - і, вільна, Бурхає, як ти, без кінця.
Додав на сайт: головний редактор Антон Салюк
|
Коментарі: 0
|
|
|