Леся Українка: Останній монолог Мавки (уривок з "Лісової пісні")
"О, не журися за тіло! Ясним, вогнем засвітилось воно, чистим, палючим, як добре вино, вільними іскрами вгору злетіло. Легкий, пухкий попілець ляже, вернувшися, в рідну землицю, — стане початком тоді мій кінець. Будуть приходити люди, вбогі й багаті, веселі й сумні, радощі й тугу нестимуть мені, їм промовляти душа моя буде. Я обізвуся до них шелестом тихим вербової гілки, голосом ніжним тонкої сопілки, смутними росами з вітів моїх. Я їм тоді проспіваю все, що колись ти для мене співав, ще як напровесні тут вигравав, мрії збираючи в гаю.. Грай же, коханий, благаю!"
Я хочу сказать, что в даной ситуации ни прав ни Путин, ни Янукович. Просто если не было бы заворухи на Майдане, то Крым остался с нами. Мы вообще не должны лезть в политику, они и без нас неплохо разберуться. Люди, опомнитесь! Мы её должны так себя вести, все эти митинги, убийства... Мы же народ, мы - одно целое!
